Зазвичай щороку відзначаємо річницю створення Західноукраїнської Народної Республіки.
Цьогоріч 105-ті ювелейні святкування пройшли в особливий спосіб. З ініціативи ради громадських організацій Мостищини за участі пластунів Чернівської школи було організовано автовелопробіг, який розпочався у місті Мостиська від Будинку «Просвіти». Саме тут в час Листопадового чину розміщувався штаб ЗУНР на чолі зі Степаном Байдалою. Спершу учасники вирушили на Мостиський старий цвинтар до могили Антона Тарнавського - військового діяча визвольних подій 1919 – 1921рр.
У Хоросниці активістів зустріла колона велосипедистів, яка складалася з учнів і вчителів філії «Хоросницький ЗЗСО І – ІІ ст.» (завідувачка С.Комарницька) Після урочистого відкриття і спільної молитви разом вирушили до пам'ятного хреста, встановленого на місці, де проживав генерал УГА, комендант міста Львова часів ЗУНР- Микола Маринович.
Туди ж і під'їхали на велосипедах учні, вчителі і керівник Народного дому с. Оселя п. Ірина Паньківська. Разом пом'янули цю визначну особу, коротко довідались про його життєвий шлях.
Віддавши шану, учасники автовелопробігу попрямували у с. Оселя на цвинтар, де знаходиться могила Миколи Мариновича. Саме на цьому місці гостей зустріла громада села, хор Народного дому, староста села п. Ольга.
Розпочали спільною молитвою.Місцевий хор виконав декілька пісень , історик Ярослав Вань більш детально розповів про життя і військові звершення Миколи Мариновича. Належно вшанували воїна УПА Івана Шевчика , на псевдо «Тур», який загинув у Хоросниці, а похоронили в Оселі на цьому ж цвинтарі. До учасників святкування звернувся Йосип Шевчик, син загиблого повстанця. Він подякував за молитву і пошанування його батька, а також висловив щирі співчуття дітям-сиротам, яким прийдеться торувати свій шлях без батьківської опіки.
Після таких теплих і зворушливих святкувань учасників автовелопробігу було запрошено на святковий обід.
Справжній козацький куліш, який приготував професійний кухар з Оселі п. Роман, усім дуже сподобався.
Учасники святкування дякували одні одним, бажали довгих років життя і просили в Бога, щоб якомога швидше закінчилася війна, а такі зустрічі відбулися регулярно.
.jpg)
